Православне і греко-католицьке Різдво

Відповідно до юліанського календаря, Святий Вечір греко-католиків і православних – це 6 січня.  Різниця у часі святкування Різдва Христового пов’язана із тим, що східні Церкви використовують юліанський календар, а римо-католицька Церква – григоріанський.

– Зараз у Вроцлаві може проживати та працювати близько 100 тис. громадян України. Частина з них – це невіруючі, але серед українців є православні і греко-католики. Ми помітили, що дуже збільшилося число учасників недільних Божественних Літургій. Деякі громадяни України проведуть Різдвяні Свята у Вроцлаві, – додає отець Андрій Михалишин, парох греко-католицької парафії у Вроцлаві.

Найбільш витривалі православні та греко-католики дотримуються посту у Святвечір впродовж цілого дня, до початку Святої Вечері. Віруючі східних обрядів, вітаючи один одного з Різдвом, діляться не облаткою, як римо-католики, а просфорою. Це хліб, що випікають з пшеничного борошна із додатком дріжджів та води. Під час вечері на Святий Вечір найстарший член родини подає кожному шматочок просфори, вмоченої в мед.

На столах є 12 пісних страв, а кожна з них щось символізує. Кутя – це багатство, а борщ – це добробут. Не бракує риб, вареників, компоту з сухофруктів, борщу. Лемки їдять киселицю – страву на заквасці з вівсяних пластівців або вівса, свіжих дріжджів, житнього хліба та води. Часто на столах є також часник, що їдять із сіллю.

Після вечері у церквах відбуваються богослужіння під назвою Велике Повечір’я. Під час Божественної Літургії читають зокрема текст з Книги Пророка Ісаї про народження Спасителя.

 – Звичаї схожі на ті, які мають католики латинського обряду: у Святвечір в нас піст, а на вечері – дванадцять страв, іноді буває більше. Найважливіша страва – це кутя, ми приготовляємо також страви з картоплі. Замість коропа на наших столах з’являється оселедець. Ми співаємо дуже багато колядок. Ділимо між собою не облатку, а просфору – це хліб, який священик освячує під час Божественної Літургії. У давнину, зокрема у селянських хатах, на підлозі клали солому, а у куті хати замість ялинки стояв дідух. Його виконували з різного роду збіжжя; дідух повинен був гарантувати родині добробут, – розповідає Галина Чекановська, керівник греко-католицької світлиці.

На фото: Галина Чекановська з греко-католицької світлиці із традиційним дідухом

У церквах не встановлюють різдвяних вертепів. У центральній частині храму вміщують ікону із сценою Різдва Христова та хрест. Ікона – це дещо більше ніж зображення, картина. Вона покликана допомогти віруючим у глибокому розумінні того, чим є сенс Різдвяних Свят.

У період різдвяних свят віруючі східних обрядів вітають один одного словами: «Христос Рождається! Славіте Його!» або «Христос народився! Славімо Його!»

Віруючі східних Церков часто колядують у великих громадах, співаючи дуже багато колядок і щедрівок. Православні і греко-католики ходять з вертепом, а колядників можна зустріти також у Вроцлаві. Нажаль, цього року це буде неможливе з приводу пандемії, але вертеп можна буде побачити у режимі онлайн.

Вертеп, тобто видовище пов’язане із народженням Христа, у виконанні лемківського дитячого ансамблю «Чижики» з Вроцлава

Різдво Христове триває три дні

7 січня відзначається Різдво, 8 січня – день Святої Родини, а 9 – святого первомученика Стефана.

Святкові богослужіння у Греко-католицькому кафедральному соборі

св. Вінсента і Якова на пл. Нанкєра

• 6 січня 10.00 Вечірня, 22.00 Велике повечір’я
• 7 січня, Різдво Христове: 10.00, 12.00 i 18.00 (о 10.00 відбудеться Архієрейська Божественна Літургія)
• 8 січня, II день свят, 10.00, 12.00 i 18.00 
• 9 січня,III день свят, 8.00, 10.00, 12.00 i 17.00

Святкові богослужіння у Православному кафедральному соборі

Різдва Пресвятої Богородиці, вул. св. Миколая, 40

• 6 січня, 9.00 i 17.00 Велике Повечір’я і Утреня
• 7 січня Різдво Христове, 9.00 Божественна Літургія, 17.00 Велика Вечірня
• 8 січня, II день свят, 9.00 Божественна Літургія, 17.00 Всенічне бдіння
• 9 січня, III день свят, 9.00 – Божественна Літургія, 17.00 Вечірня

19 січня – свято Хрещення Господнього /Свято Йордану

Для православних та греко-католиків період святкування Різдва Христового завершиться 19 січня у день Богоявлення (у римо-католицькій Церкві це буде 6 січня – в урочистість Трьох Царів). 19 січня у східних Церквах відзначають свято Хрещення Господнього або свято Йордану. У Вроцлаві це відбувається дуже урочисто. Перед початком пандемії віруючі в урочистій процесії йшли на берег Одеру, щоб символічно освятити воду. Більше десяти років поспіль воду освячують на бульварі Дуніковського, де сходами можна зійти до Одеру. Разом із греко-католицькими священиками моляться римо-католицькі ксьондзи та пастори євангельської Церкви. Нажаль, цього року процесія на відбудеться.

Священики освячують воду в річці або в озері в ополонках, вирубаних у формі хреста. Освячену воду віруючі несуть додому.

У східній традиції Богоявлення більш відоме як Водохреща, Йордан – це одне з 12 головних свят у церковному календарі.