Перший показ зібрав повний зал людей, не лише українців. Як згадує куратор циклу, Анна Урсуленко, українське кіно, як масове, так і авторське, сьогодні переживає ренесанс. – Є дуже широкий спектр прізвищ і фільмів, є з чого вибирати. Це заслуга держави і грошей; політики зрозуміли, що культура є основою ідентичності – додає кураторка.
Організатори хочуть пропонувати стрічки, що створюють нову якість українського кінематографу. Українське кіно в ДЦФ показуватимуть раз на два місяці. У березні це буде стрічка «Коли падають дерева» Марисі Нікітюк, а у травні «Брама».
– Наша мрія – аби у залі, під час показів циклу КіноУкраїна було приблизно пів-на-пів глядачів – половина українців і половина поляків. Хочемо зацікавити цими фільмами поляків, але також аби величезна кількість вроцлав’ян українського походження могла також подивитися своє кіно – говорить директор відділу популяризації проектів Кінематографічного центру Нижньої Сілезії, Катажина Маєвська.
Не тільки кіно
Вроцлавські інституції культури щораз більш охоче відкриваються на українську громаду. Регулярно екскурсії по-українськи організовує Павільйон Чотирьох Куполів (Pawilon Czterech Kopuł, „п’ятниця о п’ятій годині”, екскурсія по виставці), приєднався також новий простір для культури і мистецтва OP ENHEIM, де презентується виставка 1/1/1/1/1 Мирослава Балки (куратор Анда Роттенберг). Тут екскурсія виставкою Мирослава Балки українською мовою відбудеться 25 січня 2019 о 18:00.
Музей Сучасності Вроцлав (Muzeum Współczesne Wrocławia) від вересня минулого року запрошував на цикл «Що ми можемо зробити для себе?». Це частина програми Польща-Україна, яка була створена з думкою про українську спільноту. Майстер-класи та екскурсії підготовані спільно з Фундацією Україна мали на меті полегшити східним сусідам інтеграцію до нового культурного простору. Для організаторів важливим було також дізнатися більше про нових жителів Вроцлава.