Як допомагати біженцям? У Вроцлаві пройшов «круглий стіл» для укаїнцiв

8 травня: відбувалася нарада робочих груп

Зустріч тривала два дні. У неділю, 8 травня, експерти працювали за круглими столами, які стосувалися конкретних категорій. Раніше, протягом двох тижнів, вони обмінювалися ідеями та досвідом в режимі онлайн, щоб зібрати та зконструювати всі ідеї, обговорити їх та розробити план дій під час очної зустрічі у Вроцлаві.

Робота за столами

В склад кожного столу входило кільканадцять експертів. Усі респонденти наголошували на важливості співпраці уряду, місцевої влади та неурядових організацій, а також з міжнародних організацій. Представники місцевої влади підкреслили, що необхідно створити відповідні процедури, які полегшать їм підтримку біженців та мешканців, які їм допомагають. Важливою складовою усіх тем було питання фінансів, а також з якого бюджету необхідно фінансувати потреби.

– Оскільки перші емоції від допомоги вже вщухли, то необхідні системні рішення. Усі столи важливі, тому що наша система соціальних послуг потребує корекції, – каже Едвін Бендик з Фонду «Баторія».

Групи працювали за 8 столами:

• соціальна інтеграція та громадська діяльність;
• ринок праці та економіка;
• житло;
• освіта та наука;
• фінанси та законодавство;
• безпека та кібербезпека;
• охорона здоров'я та соціальна допомога;
• підтримка України.

– Щоб краще впоратися з новою ситуацією, нам потрібні властиві нормативно-правові акти та фінансування з іноземного та державного бюджетів. Круглий стіл не виділяє та не надає приорітету конкретній категорії. Це місце зустрічі рівноправних людей, які хочуть висловити свою думку, – сказав Яцек Сутрик, мер Вроцлава.

Учасники столів наголошували на необхідності вивчення польської мови та організації нових місць у школах.

– Перш за все, ми маємо забезпечити підтримку та інтеграцію не лише для дітей, які вступають до польської освітньої системи, а й для тих, хто навчається онлайн і навчається в рамках української освітньої системи, – каже віце-президент Сопота Магдалена Чаржинська-Яхім. У чотирьох початкових школах цього міста вже півтисячі українських учнів.

Роботодавцям також було що сказати, оскільки вони з самого початку активно долучилися до допомоги біженцям. В основному йдеться про вдосконалення системи підтвердження кваліфікації працівників та вивчення польської мови.

9 травня: «Круглий стіл місцевого самоврядування»

На другий день сесії в Залі сторіччя рекомендації, які були розроблені напередодні - були представлені меншій групі. На круглий стіл прибули гості з усієї Польщі, а також з України.

– Найважливіші проблеми, які зараз потрібно вирішувати – це, наприклад, проблеми з житлом, школами для українських дітей, тому що їх мами хочуть і повинні працювати. Це проблеми, які вже потрібно вирішувати. Мені дуже сподобалося, що ми підняли також питання майбутньої відбудови України. Вже треба розпочинати переговори стосовно процесу реконструкції та пошук на це фінансів, про що я почула саме у Вроцлав, - розповіла Євгенія Кулеба, з міської ради міста Києва.

Віталій Кличко виступив у «Залі Сторіччя»

З учасниками Круглого столу місцевого самоврядування також вийшов на зв'язок мер Києва -Віталій Кличко, який подякував землякам за допомогу.

— Ми все ще боремося. Ніхто не знає, скільки триватиме ця безглузда війна. Але ми знаємо одне: ми її виграємо. Тому що ми відстоюємо права людини, свободу слова в засобах масової інформації та всі інші демократичні і фундаментальні цінності, які є основоположними в Європі, - сказав він.

Але у Вроцлаві обговорювали не лише біженців з України

Надзвичайно зворушливим був виступ мера Міхалова - Марка Назарко, який нагадав, що війна в Україні охопила ще одну кризу біженців на польсько-білоруському кордоні. Він розповідав про матерів з кількаденними дітьми, які взимку багато днів перебували в лісі. Він також розповідав про людей, які сидять по пояс у воді, в болоті, і коли їх витягнеш через сім годин перебування там - то треба розрізати їм одяг. А потім цих людей серед ночі перекидають через паркан у лісі за колючий дріт. – Це справді відбувається в Польщі. Тому, оскільки рівноправне ставлення до всіх біженців – це забагато, то я прошу вас не переслідувати хоча б наших мешканців за допомогу цим людям, – додав він.

Підведення підсумків дводенних заходів

«Треба думати про кризу з точки зору пільг, треба мати ясну голову і спробувати уявити Польщу за кілька років - якою буде освітня система та медична допомога. І власне про це була дискусія» -  підсумував політик і експерт зі східних справ Павел Коваль.

Рекомендації, розроблені у Вроцлаві, будуть передані президенту та прем’єр-міністру Республіки Польща.

До «білого списку» будуть включені наступні рекомендації:

• створення програми фінансової підтримки підприємств у створенні нових робочих місць;
• постійний моніторинг попиту на роботу в окремих галузях;
• створення програми масового та швидкого вивчення польської мови для громадян України;
• фінансування з державного бюджету фактичних витрат на навчання українських учнів у польських школах та повне рефінансування перебування українських дітей у польських дошкільних навчальних закладах;
• адаптація під житло наявних незаселених будинків, а також використання позамуніципальних житлових ресурсів або модульних інвестицій, які могли б бути корисними українцям;
• зробити правила оренди більш гнучкими;
• внетси зміни у фінансуванні житлової політики;
• збільшення фінансування Національного фонду охорони здоров'я пропорційно до кількості біженців у певному воєводстві;
• спрощення процедур, пов'язаних із реалізацією права на заняття медичними професіями та визнанням (нострифікацією) дипломів;
• спрощення процедур для соціальних працівників;
• запровадження стандартів захисту дітей, психологічної підтримки та профілактики психічного здоров'я;
• запровадження системних та фінансових стимулів до дій для недержавних організацій, органів місцевого самоврядування та неформальних груп;
• термінове отримання європейських коштів для допомоги біженцям;
• збільшення частки ПДФО для органів місцевого самоврядування та збільшення до 2 відсотків. можливість податкової знижки для неурядових організацій та запровадження можливості вирахування 1% в податках CIT на користь недержавних орагнізацій;
• моніторинг та протидія проявам дезінформації і поширенню мови ворожнечі – у польському, українському та російськомовному інтернет-просторі;
• запрошення представників Urian (але також представників Молдови та Грузії) приєднатися до Європейського комітету регіонів та створення передвступного Європейського фонду «Відбудова-Стабілізація-Розвиток» для України;
• побудова партнерства міст для їх реконструкції між європейськими та українськими містами.