Вроцлав є лідером ринку стартапів у Польщі. Звіт Фундації Startup Poland. Подивіться, у чому ми кращі за Варшаву.

У п’ятницю, 9 грудня цього року, у головному офісі Google у Вроцлаві презентували найочікуванішу публікацію польської індустрії стартапів, тобто останній звіт «Польські стартапи 2022». Місце зустрічі організатори обрали не випадково. У Вроцлаві та Нижній Сілезії цього року є особливі причини для радості, адже саме тут зареєстровано найбільшу кількість технологічних компаній у Польщі.

«Вроцлав роками працює над тим, щоб його називали стартап-столицею Польщі. Подальші випуски нашого звіту «Польські стартапи» свідчать про те, що екосистема стартапів тут також почувається дуже добре – Нижньосілезьке воєводство є лідером за кількістю інноваційних компаній. Також є свіжий рейтинг Dealroom.co – автори проаналізували 201 місто з 65 країн і обрали ті, де інновації розвиваються найефективніше. Вроцлав посів восьме місце в категорії «Висхідні зірки», випередивши Варшаву, яка була одинадцятою. Нехай прем’єра восьмого випуску «Польських стартапів» – який ми вперше організовуємо у Вроцлаві, а не у Варшаві, як раніше, – стане ще одним доказом того, що стартапи добре почуваються у Вроцлаві», – каже Томаш Снажик, голова правління компанії Startup Poland.

Звіт показує, що Вроцлав і Нижня Сілезія випереджають столицю і Мазовію.

«Справа не в тому, хто перший, хто останній. Важливо те, що Вроцлав поступово зміцнює свою сильну позицію лідера в усій екосистемі стартапів. Лідер, який будує інноваційне суспільство в економіці чи культурі. Це сприяє припливу різноманітних джерел фінансування, а відтак і праці», – каже Якуб Мазур, заступник мера Вроцлава.

Високу позицію Вроцлава в екосистемі стартапів підтверджує ще один найновіший рейтинг. Згідно зі щойно опублікованою доповіддю «The next generation of tech ecosystems», підготовленою Dealroom, Вроцлав займає перше місце серед польських міст у категорії висхідних зірок технологічних хабів. Столиця Нижньої Сілезії посіла друге місце в Європі та восьме у світі в цій категорії, що однозначно свідчить про те, що це ідеальне місце для створення стартапів та розвитку інновацій.

Мапа польських стартапів, фінансування, інвестиції, наслідки глобальних криз та зарубіжної експансії – на ці та інші питання відповідає цьогорічний випуск циклічного звіту Фундації Startup Poland – «Польські стартапи 2022».

Томаш Снажик, голова правління Фундації Startup Poland, підкреслює, що найновіше, восьме, видання звіту є черговим, яке створюється під час кризи, а точніше, кількох криз одночасно.

Магдалена Окуловська, голова правління Агенції розвитку агломерації Вроцлава зазначає, що польська екосистема, здебільшого, не оцінює останні роки негативно, а потенціал стартапів, їхня гнучкість і креативність призвели не лише до залучення нових клієнтів і помітного зростання продажів, а і – що найважливіше – до утримання найманого персоналу.

«У багатьох галузях, пов’язаних із оцифруванням продуктів, сферою e-commerce та охороною здоров’я, з’явилося багато цікавих проектів, і ринок технологічних стартапів однозначно виріс. Прибутковість компаній у зв’язку з їх інноваціями була на другому плані, що відображено в багатьох видовищних і рекордних транзакціях VC. Прикладом позитивного використання кризи є відомі компанії з Вроцлава: Infermedica, Alphamoon, Bioceltix, CUX, PayEye, Brand24, Biotts, Vue Storefront та SatRev», – додає Маґдалена Окуловська.

Вроцлав і Варшава — це два головні центри, які обирають вітчизняні стартапи. Третє місце посідає Малопольське воєводство (Краків) – там зареєстрований кожен десятий суб’єкт опитування. Просування Вроцлава на мапі стартапів Польщі є значним. Минулого року Мазовецьке воєводство мало 32%, а Нижня Сілезія — 9%.

Структура польського ринку стартапів не змінюється суттєво з року в рік. Більшість із них — ще молоді компанії, яким зазвичай менше чотирьох років. Майже кожен третій стартап працює від 3 до 4 років, такий же відсоток працює рік чи два, а кожен п’ятий стартап ще не має навіть річного досвіду (22%). Компаній, заснованих як стартапи, але з більшою історією, відносно небагато – кожна десята має вік від 5 до 10 років, і лише 7% опитаних компаній можуть похвалитися тим, що працюють більше десяти років.

У той час як торішнє дослідження показало, що кількість стартапів, заснованих молодшими особами (20-річними), дещо зросла, то найновіші дані однак підтверджують тенденцію, помічену у попередні роки: засновують стартап зазвичай 30-річні особи.

Автори звіту підкреслюють, що на прохання вказати три ключові слова, які найкраще відображають характер основної послуги чи продукту, що пропонується, стартапи найчастіше згадували: штучний інтелект та машинне навчання (21%), продуктивність та управління (14%), аналітика – research tools, business intelligence (13 %), HRtech та HR tools, медичні технології (обидва по 12%), фінансові послуги – fintech або insurtech і big data (10%).

Польські стартапи найчастіше працюють за моделлю B2B enterprise (39%), а ще 25% вказує на B2B small business. Загалом майже дві третини вітчизняних стартапів працюють за моделлю B2B. Значно менше – лише 11 % працює за формулою direct to consumer (B2C).

Майже дві третини стартапів вказали цільовою групою своїх послуг B2B – малі та середні компанії (до 250 співробітників), а ще 62% – великі компанії та корпорацій, в яких працює понад 250 осіб. Індивідуальні клієнти (B2C) є цільовою групою для 35% стартапів. Трохи менше (30%) спрямовує свою пропозицію до інституційних клієнтів (B2G) – управління, органи місцевого самоврядування, школи, навчальні заклади, лікарні, відомства тощо.

Лише 7% стартапів відчули зниження інтересу з боку іноземних інвесторів на момент дослідження. Значно більша частина (38%) такої негативної тенденції досі не відчула. Проте більше, ніж кожен другий стартап, дає відповідь «важко сказати».

Серед стартапів, яких запитували про те, якими джерелами капіталу вони мали можливість скористатися, найбільше, аж 68% вказує на bootstrapping, тобто власні кошти. Ключову роль на польському ринку відіграють вітчизняні венчурні фонди, капітал яких використали 28% опитаних стартапів, а також вітчизняних бізнес-янголів, які підтримали кожен п’ятий стартап (22%). Такий же відсоток вказує на фінансування, отримане від Національного центру досліджень і розвитку.

Ярослав Ратайчак