Повінь 1997 р. Минає 25 років, коли нищівна стихія увірвалася до Вроцлава і на околиці міста

Повінь 1997 у Вроцлаві – ситуація день за днем

8 липня 1997 року повінь досягла Нижньої Сілезії. У цей день вода залила околиці місцевості Клодзко, а заледве декількома днями пізніше увірвалася до Вроцлава. Перш аніж це трапилося, 4 липня територією усієї Польщі пройшли зливи. У тодішньому Валбжиському, Опольському, Єленьоґурському і Катовіцкому воєводствах рівень води був такий високий, що перевищив стан небезпеки.

Особливо складна ситуація була в Опольському воєводстві, де вже 6 липня було оголошено тривогу у зв’язку з повінню.

Повінь тисячоліття понеділок, 7 липня 1997 р.

Вночі з 6 на 7 липня становище виявилося настільки небезпечним, що у ЗМІ почали з’являтися інформації про перші смертельні жертви повені. Вода залила усі села, що знаходилися під Клодзком, після чого вдерлася до міста. Рівень води у двох найбільших польських ріках – Віслі й Одері – перевищив стан небезпеки. З години на годину ситуація ускладнювалася й погіршувалася.

З’ясувалося також, що комунальні служби не були готові до того, що надійде повінь, тому усе, що виконувалося, коли вона вже надійшла, виявилося недостатнім.

Повінь тисячоліття – вівторок, 8 липня 1997 р.

Наступний день приніс ще більші втрат. Вода залила Бардо – невелике старовинне містечко на березі ріки Ниса Клодзка. Хвиля повені знищила міст, що з’єднував Бардо із Клодзком, отже були залиті наступні міста і села. Вода залила також більшість Клодзка, щогодини ситуація ставала усе більш трагічною, люди старалися рятувати своє майно.

У Клодзкій котловині будо таке велике зростання рівня води, що необхідно було проводити акцію з евакуації мешканців. Занепокоєння в усьому регіоні викликало ґвалтівне зростання рівня води в Одері у місцевості Трестно під Вроцлавом. В багатьох місцях стала відчутною нестача необхідного обладнання та їжі, а деякі села були «відрізані» від транспортного сполучення.

Повінь тисячоліття – середа, 9 липня 1997 р.

В середу, з самого ранку вода залила місцевість Кендзежин-Козьле, після чого вдерлася до Ополе. У Вроцлаві було оголошено про найвищий рівень тривоги у зв’язку з повінню, організували чергування бригад для боротьби із повінню.

Повінь тисячоліття – четвер, 10 липня 1997 р.

Вода залила автомагістраль, що з’єднувала Ополе з Вроцлавом. З кожною годиною становище ставалося щоразу драматичнішим. Вода залила Ополе, а Вроцлав готувався до боротьби із повінню. З полиць у крамницях у блискавичному темпі зникали харчові продукти, мешканці міста масово викуповували мінеральну воду, а також свічки, ліхтарики та батарейки.

Щоб захистити місто від наслідків повені, Воєводський комітет з питань боротьби із повінню вирішив підірвати протипаводкові вали у селах, що знаходилися під Вроцлавом. Це були: Яновіце, Єшковце та Лани. Мешканці цих сіл не лише не мали жодного впливу на рішення влади, але й дізналися про нього з преси. В результаті організували протест із вимогою не допустити до підриву валів.

Під особливою загрозою опинилися околиці нинішніх районів міста: Біскупіна, Семпольно, Залісся, а також північно-східна частина Вроцлава. В місті вибухнула паніка, мешканці старалися врятувати своє майно і життя.

Повінь тисячоліття – п’ятниця, 11 липня 1997 р.

Мешканці села Лани, що під Вроцлавом, протестували проти підриву протипаводкових валів. Опір виявився дієвим – попри зусилля з боку поліції та армії, місцевому населенню вдалося вберегти село від залиття водою. Це мало поважні наслідки для столиці Нижньої Сілезії. Під водою опинився мікрорайон Козанів, потім підтопило Опатовіце, а ввечері залило водоносні горизонти у Вроцлаві. Розпочалася повна драматизму боротьба за те, щоб не допустити до прориву протипаводкових валів на Тумському острові та в районі Старого Міста.

Повінь тисячоліття – субота, 12 липня

В ночі з п’ятниці на суботу залило Опатовіце, а пізніше – вроцлавську очисну споруду. Залило також дорогу, що з’єднувала Олаву із Вроцлавом. Ситуація ускладнювалася з години на годину. В усьому південному Вроцлаві не було струму, а зранку вода перервала вал поблизу Особовіцкого мосту. У мікрорайоні Козанів рівень води досягнув кількох метрів. Впродовж наступних годин рівень води збільшився настільки, що підтопило багатоквартирний будинок на розі вул. Ґварецької.

Щоб запобігти ще більшим втратам, було прийнято рішення про зачинення Варшавського мосту, Поморського мосту, Особовіцкого мосту, Тшебніцкого мосту, Піскового мосту і Мосту миру. Після 15.00 год. частина міста виявилася повністю відрізаною від зовнішнього світу. Вода залила лікарню ім. Марціняка, Інститут біохімії на Тамці, будинок Швидкої медичної допомоги, а також Комбінат з виробництва питної води на Ґроблі. Вроцлав був позбавлений питної води, на додачу, не відповідав номер виклику швидкої медичної допомоги – 999. Ввечері, близько 19.00, вода увірвалася на пл. Врублевського, а потім залила психіатричну лікарню на вул. Крашевського.

Повінь досягла також околиць Головного вокзалу, надто вулиць Косцюшка і Малаховського. Вода залила одну з головних вулиць Вроцлава – Сьвідніцку.

Повінь тисячоліття у Вроцлаві – причини і наслідки 

Хоча у це важко повірити, від знаменитої повені, що трапилася у Польщі в липні 1997 року, саме зараз минає чверть сторіччя. Попри те, що минуло багато років, події минулого надалі викликають великі емоції. Про повінь згадують мешканці Нижньої Сілезії.

Які були причини повені 1997 року?

Безпосередньою причиною повені, що трапилася у Польщі 1997 року, було зіткнення двох мас повітря – це призвело до надмірних опадів у вигляді дощу. Внаслідок напливу холодних мас повітря з Західної Європи, над північною Італією сформувалася зона низького атмосферного тиску, що пересувалася на північний схід. Там вона зіткнулася із зоною гарячого повітря з-над Середземного й Чорного морів. Перша хвиля інтенсивних опадів надійшла 4 липня і тривала до 8 липня 1997 року.

Найбільше дощу пролилося між Брно, Катовіце та Вроцлавом. Найбільший рівень опадів – 455 мм – був зареєстрований у гірськолижній місцевості Прадід (Чехія). Виявилося, що це не була остання хвиля опадів, що у ту пору пройшла через Польщу. Двома тижнями пізніше, 18–22 липня на цій території пройшли рясні дощі. У деяких місцях кількість опадів в липні навіть у п’ять разів перевищувала статистичну норму.

Які були наслідки повені тисячоліття?

З приводу рясних дощів в липні 1997 року водосховища, річки та ґрунт не могли поглинути та утримати величезної кількості води. В результаті виникла повінь – з приводу масштабів знищень її називають повінню тисячоліття.

Окрім Польщі постраждали також інші країни: Німеччина, Словаччина, Чехія й Австрія. Серед польських міст, що постраждали найбільше, були: Вроцлав, Кендзежин-Козьле, Рацібуж, Ниса і Клодзко. Загалом залило 25 воєводств, під водою опинилося майже 700 тис. гектарів та 1362 місцевостей. Майже 200 тис. осіб було змушених евакуюватися, залишаючи усе своє майно. У зв’язку із повінню опинилися у небезпеці тварини, які перебували у Зоопарку Вроцлав. Ганна Ґуцвіньска, директор зоопарку, повідомляла, що з години на годину ситуація ставала усе більш складною. Про безпеку тварин піклувалися пожежники, поліцейські, а також мешканці міста – вони активно допомагали увесь час, доки тривала повінь.

Попри величезну активність рятівних служб, а також допомогу, що надходила с усієї Польщі, повінь призвела до чималих втрат. Близько 7 тис. осіб втратило дах над головою, було пошкоджених майже 700 тис. помешкань і понад 800 шкіл. Повінь пошкодила також 4 тисячі мостів і понад 600 км протипаводкових валів. В результаті повені матеріальних втрат зазнало близько 9 тисяч фірм.

Скільки осіб загинуло під час повені 1997 року?

Під час «повені тисячоліття», що трапилася у нашій країні, лише у Польщі було 56 жертв. Вважається, що близько 7 тисяч осіб втратило свої домівки, а близько 40 тисяч – усе своє майно. Розмір втрат на території цілої нашої країни становив аж 12 мільйонів злотих, однак у масштабах Європи втрати були значно більші.

Загалом внаслідок повені втратили життя 124 особи.

Повінь тисячоліття – історія пісні «Моя і Твоя надія» (Moja i Twoja nadzieja)

Твір «Моя і Твоя надія» (Moja i Twoja nadzieja) став гімном єдності та трагедії осіб, які через те стихійне лихо втратили близьких або усе своє майно.

Цікаве те, що пісня була написана значно раніше з зовсім інших причин. 1992 року текст твору написала Катажина Носовска (їй допомагала Едита Бартосевіч), він потрапив на дебютний компакт-диск ансамблю «Гей» (Неу) під назвою „Fire”, що вийшов у світ 1993 року. Композитором був Пьотр Банах – спершу він мав написати також текст пісні, але врешті-решт на диску опинився варіант, який написала Носовска.

Велика вода – серіал Netflix про повінь тисячоліття

Повінь 1997 р., котра охопила Нижню Сілезію, стала темою нового серіалу Netflix „Wielka woda” (Велика вода), прем’єра якого запланована на липень цього року. Режисери – Ян Голоубек і Бартломєй Ігнацюк, а сценарій написали Кінґа Кшеміньска і Каспер Байон. Фільм складається з шести серій і розповідає про те, як стихія, що увірвалася до Вроцлава, вплинула на життя місцевого населення.

Є особливий привід для того, щоб зняти серіал про повінь тисячоліття – цього року минає 25 річниця тамтих трагічних подій. Варто зазначити, що це не єдиний польський фільм, що торкається цієї теми. Про повінь розповідає також інший фільм режисера Яна Голоубека – «Ройст ’97».