Їм лише шкода, що їхні свята – це у Польщі звичайні робочі дні. Дуже часто вони просто не знають, що – відповідно до польського законодавства – вони можуть подати прохання про вихідний день. Те ж стосується працівників, що є іншого віросповідання.
Працівник зобов’язаний відпрацювати цей день без права на отримання додаткової заробітної плати, натомість роботодавець зобов’язаний погодитися надати вихідний день.
Умовою надання вихідного дня для святкування релігійного свята є заява, яку подає працівник. Працівник повинен подати заяву про надання вихідного дня не пізніше 7 днів до дати свята. Роботодавець зобов’язаний надати вихідний день у той самий термін. Не пізніше 3 днів до вихідного дня роботодавець інформує працівника про те, як він відпрацьовуватиме цей вихідний – говорить Аркадіуш Клос, заступник Окружного інспектора з питань праці у Вроцлаві.
Вихідний день, який треба відпрацювати
Якщо працівник не встигне подати заяву за 7 днів до свого релігійного свята, тоді роботодавець може, але не зобов’язаний надати вихідний день, що пов'язаний із святом працівника (відповідно до віросповідання). Такі рішення не стосуються свят, що повторюються (завжди святкуються у той самий день тижня, наприклад суботу) – у такій ситуації роботодавець завжди зобов’язаний надати вихідний день. Тоді працівник подає заяву про встановлення індивідуального графіку робочого часу та погоджує це питання із роботодавцем. – Переважає точка зору, що такі права мають лише зареєстровані релігійні громади – додає Аркадіуш Клос.
У Польщі офіційними вихідними днями – окрім неділь – є лише свята, що перелічені у Законі «Про вихідні та святкові дні» від 18 січня 1951 р. У цьому законі вказано 13 святкових днів. Ці 13 вихідних днів є в кожного працівника – незалежно від віросповідання.