На мешканців та гостей міста Вроцлава вже цієї п'ятниці чекає безкоштовна виставка робіт петриківських майстринь - Елли Золотаренко та Світлани Лісіної.
Відкриття виставки відбудеться 25 серпня о 16:00 й триватиме 7 днів (до кінця місяця).
Адреса за якою пройде виставка: Katedra św. Wincentego i św. Jakuba, plac Nankiera 15.
Наголошуємо, вхід на виставку вільний.
Петриківський розпис: історія походження та сучасне бачення
Петриківський розпис - це не лише народне мистецтво, що зберігає звичаї оздоблення української оселі, а й сучасний вид живопису, який розвивається, набуває нових рис і завойовує все більше прихильників по всьому світу.
Петриківський розпис бере свій початок від села Петриківка, що на Дніпропетровщині.
Художню основу петриківського розпису склали традиції декоративного розпису селянських хат. Декоративні настінні розписи були поширені в багатьох регіонах України. На Дніпропетровщині існувала традиція прикрашати стіни хат багатим рослинним орнаментом. Особливо мистецькими були настінні розписи в селі Петриківка. Розписи на стінах хат не були постійними. Перед важливими святами стіни хати білили і наносили нові рослинні орнаменти.
Цим видом декоративно-прикладного мистецтва займалися переважно жінки. У селі було одна-дві відомі народні майстрині, які мали особливий талант до малювання. Сусіди часто запрошували їх розмалювати свої хати. Так поступово з'явилися фахівці, для яких декоративний розпис став професією.
З часом зовнішні малюнки зі стін домів перемістились на папір (мальовок). Майстри імітували настінні розписи на папері та готовим результатом прикрашали стіни оселі. Такі картини мали попит на місцевих базарах та ярмарках. Село Петриківка було великим торговим центром, де серед широкого розмаїття товару були декоративні розписи на папері.
Петриківський орнамент став мистецькою візитівкою України. Рослинні візерунки петриківського розпису в різний час використовувалися для оформлення банківських кредитних карток, у монументальному мистецтві, дизайні інтер'єрів та одягу.
З початку 2000 років петриківський орнамент активно продукувався на продуктах “Укрпошти”. Тож у 2000, 2001, 2013 роках з'явилась серія марок.
Додатково у 2013 році 5 грудня петриківський розпис було внесено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
У 2016 році Національний Банк України випустив пам'ятну монету номіналом 5 гривень, присвячену декоративному мистецтву Петриківки.
Багато майстрів доклали зусиль, щоб популяризувати петриківський розпис, не лише зберігаючи техніку та традиції мистецтва, а й навчаючи та передаючи свої знання.
Однією зі шкіл, де викладали цей давній український розпис, був ліцей мистецтв "Дивосвіт" у Люботині. Сьогодні будівля школи зруйнована чотирма ракетними обстрілами. Громада міста, вчителі та учні роблять все можливе, щоб відбудувати ліцей і повернути його до навчання та творчості. Велика родина петриківських художників з усієї України долучилася до допомоги у відбудові школи.
Відвідавши виставку, кожен може не лише побачити петриківський розпис, який є візитною карткою українського народного мистецтва, а й дізнатися про історію ліцею "Дивосвіт" та, за бажанням, долучитися до допомоги.
