Ганна Сухоцька стала лауреаткою Премії ім. Яна Новака-Єзьораньскього

Нагорода для тих, хто вважає, що держава – це спільне надбання

Премія ім. Яна Новака-Єзьоранського була встановлена у 2004 році. Фундаторами є: легендарний «Кур’єр з Варшави», місто Вроцлав, а також Колегіум Східної Європи, Вроцлавський університет, Національний інститут ім. Оссолінських. Вона вручається людям, які втілюють у життя «думки про державу, як про спільне надбання». Премію одержують також установи, що зробили значний внесок у повалення комунізму, одержання Польщею політичної й економічної незалежності, а також у формування громадянського суспільства.

– Думати про державу як спільне надбання – це завдання, що ми постійно виконуємо. Увесь період трансформації був спробою утворення громадянського суспільства. Ми будували й будуємо державу, що є нашим спільним надбанням, за яку ми усі несемо відповідальність – підкреслює Ганна Сухоцька.

У свою чергу мер Вроцлава Яцек Сутрик підкреслює те, як багато Ганна Сухоцька зробила для розвитку самоврядування загалом та ідеї місцевого самоврядування зокрема. – Ми не можемо забути про те, що уряд Ганни Сухоцької був автором реформи органів місцевого самоврядування, на основі якої було утворено повіти та великі воєводства. З перспективи часу ми бачимо, яка важлива була тамта ініціатива і як сильно вплинула вона на будову органів самоврядування, що знайомі нам зараз. Ми у Вроцлаві особливо вдячні за це – немає сумнівів Яцек Сутрик.

Ганна Сухоцька народилася у 1946 році. Вона викладач, доктор юридичних наук, працює на посаді надзвичайного професора в Університеті ім. Адама Міцкевича у Познані. Одержала найвищу державну нагороду Польщі – Орден Білого Орла. Вона була першою у Польщі жінкою прем’єр-міністром (1992-1993). Була міністром юстиції та генеральним прокурором (1997-2000), а також послом РП у Ватикані та при Мальтійському ордені (2001-2013).

У 1980–1985 та у 1989–1991 роках була депутатом Сейму ПНР VIII скликання, а також депутатом контрактного сейму. У 1991–2001 роках була депутатом Сейму РП І, ІІ та ІІІ скликання.

Раніше Премію ім. Яна Новака-Єзьораньського одержали: 

• 2004 – Тадеуш Мазовецький – перший прем’єр-міністр III РП (1989–1991)
• 2005 – Джордж Буш старший – 41. Президент Сполучених Штатів (1989‒1993)
• 2006 – Станіслав Шушкевич – перший голова Верховної ради незалежної Білорусі
• 2007 – Жан-Марі Люстіжер – кардинал, митрополит Парижу у 1981–2005 роках
• 2008 – Сергій Ковальов – громадський діяч у царині захисту прав людини
• 2009 – Вацлав Гавел – останній президент Чехословаччини (1989–1992), а також перший президент Чехії (1993–2003)
• 2010 – Лєшек Бальцеровіч – автор реформи економіки Польщі у 1989–1990 роках, віце-прем’єр уряду РП та міністр фінансів у 1989–1991 та 1997–2000 роках, голова Національного польського банку у 2001–2007 роках
• 2011 – Єжи Козьміньскі– голова Польсько-американського фонду свободи
• 2012 – Валдас Адамкус –президент Литви у 1998-2003 та 2004-2009 роках
• 2013 – Літературний інститут «Культура», утворений у 1946 р. Єжи Ґедройцем у Парижі
• 2014 – Збіґнєв Бжезіньский  – у 1977-1981 дорадник президента США Картера з питань національної безпеки
• 2015 – Томас Венцлова – литовський поет, есеїст та прозаїк, професор Єльського університету (США)
• 2016 – Владика Борис – нині архієпископ митрополит філаделфійській УГКЦ, колишній єпископ УГКЦ для вірних Франції, Бельгії, Нідерландів, Люксембургу і Швейцарії, засновник Українського католицького університету у Львові
• 2017 – Кардинал Генрік Ґульбіновіч – колишній Вроцлавський архієпископ-митрополит РКЦ
• 2018 – Шевах Вайс – колишній посол Ізраїлю в Польщі
• 2019 – Йоахім Ґаук  – президент Німеччини у 2012-2017 р.